Цей рік добігає кінця, і сьогодні 363 хвилина мовчазного крику. Голосного, на увесь світ крику - в Україні війна. Наші домівки накривають ракети та БПЛА. Наші діти депортовані «на оздоровлення» до Сибіру. 363 день наших синів і доньок вбиває окупант, за те, що ми українці.
Сьогодні, як і вчора, загальнонаціональна хвилина мовчання. І щодня ми ставимо свічки за загублених, полеглих та зниклих безвісти воїнів та рятувальників.
Дякуємо нашим мужнім героям за жертовність та нашу з вами волю і свободу. Дякуємо за кожен новий день. 
Вічна памʼять! 
Царство небесне!