Сама ж писанка вдалася кожному. Це була своєрідна культурна арттерапія: під розповіді Ірини Кметь про значення писанки не лише в українській, а й у світовій культурі, про розуміння процесу писанкування, про трактування орнаментів та кольорів на великодньому яйці кожен учасник заходу створив свій символ Великодня – власну писанку, яку з особливим трепетом покладе у кошик для освячення у світле свято Христового Воскресіння.
Передаватимемо цю вогняну традицію й надалі. Не лише вивчатимемо українську культуру, а перебуватимемо в процесі її творення. Зустрінемося наступного року перед Великоднем, щоб знову сісти за спільний писанкарський стіл.

















