20 квітня у Церкву Покрови Пресвятої Богородиці, яка розташована на території Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, привезли ікону священномученика Кіпріяна і мучениці Юстини з частинкою мощей священномученика.
Святиню зустріли настоятель церкви о. Роман Великий, ректор Університету Михайло Козяр, науковий-педагогічний персонал, курсанти та студенти. Із особового складу Університету було створено живий ланцюг. Після встановлення в Церкві відбувся акафіст перед іконою.
Молитви до цих святих застосовують під час обрядів екзорцизму та для захисту душі й тіла від пагубного впливу злих чарів і демонічних спокус.
Згідно із легендою, Кипріян, який жив в Антіохії в ІІІ столітті, з семирічного віку вивчав магію і демонічні ритуали та був служителем поганських богів Аполлона й Артеміди. До тридцятиліття він настільки вдосконалив свою майстерність темного чаклування, що вважався наймогутнішим волхвом і чародійником всіх часів. Одного разу до цього мага звернувся багатий юнак Аглаїд з проханням приворожити дівчину.
Звиклий отримувати все, чого побажає, хлопець був ображений відмовою вродливої діви вийти за нього. Ні вмовляння, ні освідчення, ні погрози не могли змусити Юстину, яка народилась у родині поган, але прийняла християнство і навернула до нього своїх батьків, вийти заміж за багача. Тоді хлопець звернувся до прославленого чарівника Кипріяна, щоб той змусив дівчину порушити дану нею обіцянку залишатись нареченою Христа. Проте, які б заклинання і ритуали не творив чарівник, вони обертались на шкоду самому Кипріянові. Бо серце відданої Ісусу Юстини захищав потужний щит віри. Тоді чаклун зрозумів, що є сила, більша за могутність, даровану дияволом. Це послужило поштовхом до навернення Кипріяна в християнську віру.
Після розмов з дівою Юстиною Кипріян зрікся своїх чар, а знання темного світу почав застосовувати для боротьби з ним. Люди, які раніше часто просили допомоги чарівника, були обурені його наверненням і поскаржились князю тих земель Євтоломію. Той звелів схопити праведників і довго катував їх, щоб вони зреклися Сина Божого. Але віра їхня була непохитна. Кипріяну і діві Юстині відрубали голови. Під час страти один із присутніх там, на ім’я Теокист, був настільки вражений силою віри та сміливістю мучеників, що сам прийняв християнство і втратив свою голову в той же час.
Тепер до мощей священномученика Кипріяна і мучениці Юстини припадають віруючі, шукаючи захисту від демонів, вроків та темних чарів.
Святиню зустріли настоятель церкви о. Роман Великий, ректор Університету Михайло Козяр, науковий-педагогічний персонал, курсанти та студенти. Із особового складу Університету було створено живий ланцюг. Після встановлення в Церкві відбувся акафіст перед іконою.
Молитви до цих святих застосовують під час обрядів екзорцизму та для захисту душі й тіла від пагубного впливу злих чарів і демонічних спокус.
Згідно із легендою, Кипріян, який жив в Антіохії в ІІІ столітті, з семирічного віку вивчав магію і демонічні ритуали та був служителем поганських богів Аполлона й Артеміди. До тридцятиліття він настільки вдосконалив свою майстерність темного чаклування, що вважався наймогутнішим волхвом і чародійником всіх часів. Одного разу до цього мага звернувся багатий юнак Аглаїд з проханням приворожити дівчину.
Звиклий отримувати все, чого побажає, хлопець був ображений відмовою вродливої діви вийти за нього. Ні вмовляння, ні освідчення, ні погрози не могли змусити Юстину, яка народилась у родині поган, але прийняла християнство і навернула до нього своїх батьків, вийти заміж за багача. Тоді хлопець звернувся до прославленого чарівника Кипріяна, щоб той змусив дівчину порушити дану нею обіцянку залишатись нареченою Христа. Проте, які б заклинання і ритуали не творив чарівник, вони обертались на шкоду самому Кипріянові. Бо серце відданої Ісусу Юстини захищав потужний щит віри. Тоді чаклун зрозумів, що є сила, більша за могутність, даровану дияволом. Це послужило поштовхом до навернення Кипріяна в християнську віру.
Після розмов з дівою Юстиною Кипріян зрікся своїх чар, а знання темного світу почав застосовувати для боротьби з ним. Люди, які раніше часто просили допомоги чарівника, були обурені його наверненням і поскаржились князю тих земель Євтоломію. Той звелів схопити праведників і довго катував їх, щоб вони зреклися Сина Божого. Але віра їхня була непохитна. Кипріяну і діві Юстині відрубали голови. Під час страти один із присутніх там, на ім’я Теокист, був настільки вражений силою віри та сміливістю мучеників, що сам прийняв християнство і втратив свою голову в той же час.
Тепер до мощей священномученика Кипріяна і мучениці Юстини припадають віруючі, шукаючи захисту від демонів, вроків та темних чарів.