У квітні-травні 2015 р. на базі кафедри іноземних мов та технічного перекладу ЛДУ БЖД відбулися засідання „Науково-методичного семінару викладачів іноземних мов навчальних закладів України”.
На одному із засідань у квітні було заслухано такі теми доповідей: «Психолого-педагогічні засади організації самостійної навчальної роботи студентів» (Галина Харкевич, к. філол. н., доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки) та «Іноземна мова технічного спрямування: виклики для викладача та студента» (Наталія Рак, к. пед. н., доцент кафедри іноземних мов та технічного перекладу ЛДУ БЖД).
У доповіді Г. Харкевич було розглянуто психолого-педагогічні засади організації самостійної навчальної роботи студентів, особливості навчальної роботи студентів і передумови її ефективності, адаптацію студентів до самостійної навчальної роботи; проаналізовано основні складові самостійної роботи, а саме уміння слухати і конспектувати лекції, користуватися книгою та Інтернет ресурсами в системі професійної підготовки, охарактеризовано специфіку підготовки до лабораторних, практичних, семінарських занять та до контрольних заходів.
Н. Рак розглядає комунікативну методику як основну методику викладання, яка передбачає навчання мови як вмінню і засобу спілкування у комунікативних контекстах з використанням адаптованих матеріалів технічного спрямування. У процесі навчання запропоновано застосовувати парні та групові форми роботи, використовувати навчальну робота за схемою: викладач-студент, викладач-група, студент-студент, фронтальну роботу, індивідуальну роботу. Залежно від комунікативних завдань і цілей доцільно розробляти роздатковий матеріал та використовувати ТЗН.
У травні на засідання семінару було заплановано теми доповідей: «Особливості навчання англійської мови в умовах співпраці» (Галина Пристай, к.філ.н, доцент кафедри порівняльної педагогіки та методики викладання іноземних мов Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка) та «Формування готовності до професійного спілкування майбутніх бакалаврів безпеки життєдіяльності у процесі вивчення гуманітарних дисциплін» (Люба Дідух, старший викладач кафедри іноземних мов та технічного перекладу ЛДУ БЖД).
У доповіді Г. Пристай (у відеорежимі) було розглянуто шляхи формування й розвитку творчих здібностей студентів факультетів іноземних мов; обґрунтовано доцільність використання складних цілей та проблемних ситуацій, що створюють необхідні умови та спонукають до продуктивного мислення. У процесі вирішення творчих завдань студенти створюють певний творчий продукт в усній чи письмовій формі. завдяки чому набувають досвід, який сприятиме належній професійній підготовці сучасного вчителя.
У доповіді Л. Дідух визначено поняття “професійне спілкування”, а також шляхи формування готовності до професійного спілкування майбутнітніх фахівців ДСНС, а саме: контекстний підхід та організація самостійної роботи майбутніх бакалаврів безпеки життєдіяльності засобами Веб-технологій. Самостійну роботу необхідно організовувати як цілісну систему з використанням інформаційного освітнього середовища, роботою з електронними навчальними ресурсами з гуманітарних дисциплін, виконанням індивідуальних і групових проектів на основі використання Веб-квестів, залученням курсантів до самостійної освітньої діяльності в соціальних мережах.
На одному із засідань у квітні було заслухано такі теми доповідей: «Психолого-педагогічні засади організації самостійної навчальної роботи студентів» (Галина Харкевич, к. філол. н., доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки) та «Іноземна мова технічного спрямування: виклики для викладача та студента» (Наталія Рак, к. пед. н., доцент кафедри іноземних мов та технічного перекладу ЛДУ БЖД).
У доповіді Г. Харкевич було розглянуто психолого-педагогічні засади організації самостійної навчальної роботи студентів, особливості навчальної роботи студентів і передумови її ефективності, адаптацію студентів до самостійної навчальної роботи; проаналізовано основні складові самостійної роботи, а саме уміння слухати і конспектувати лекції, користуватися книгою та Інтернет ресурсами в системі професійної підготовки, охарактеризовано специфіку підготовки до лабораторних, практичних, семінарських занять та до контрольних заходів.
Н. Рак розглядає комунікативну методику як основну методику викладання, яка передбачає навчання мови як вмінню і засобу спілкування у комунікативних контекстах з використанням адаптованих матеріалів технічного спрямування. У процесі навчання запропоновано застосовувати парні та групові форми роботи, використовувати навчальну робота за схемою: викладач-студент, викладач-група, студент-студент, фронтальну роботу, індивідуальну роботу. Залежно від комунікативних завдань і цілей доцільно розробляти роздатковий матеріал та використовувати ТЗН.
У травні на засідання семінару було заплановано теми доповідей: «Особливості навчання англійської мови в умовах співпраці» (Галина Пристай, к.філ.н, доцент кафедри порівняльної педагогіки та методики викладання іноземних мов Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка) та «Формування готовності до професійного спілкування майбутніх бакалаврів безпеки життєдіяльності у процесі вивчення гуманітарних дисциплін» (Люба Дідух, старший викладач кафедри іноземних мов та технічного перекладу ЛДУ БЖД).
У доповіді Г. Пристай (у відеорежимі) було розглянуто шляхи формування й розвитку творчих здібностей студентів факультетів іноземних мов; обґрунтовано доцільність використання складних цілей та проблемних ситуацій, що створюють необхідні умови та спонукають до продуктивного мислення. У процесі вирішення творчих завдань студенти створюють певний творчий продукт в усній чи письмовій формі. завдяки чому набувають досвід, який сприятиме належній професійній підготовці сучасного вчителя.
У доповіді Л. Дідух визначено поняття “професійне спілкування”, а також шляхи формування готовності до професійного спілкування майбутнітніх фахівців ДСНС, а саме: контекстний підхід та організація самостійної роботи майбутніх бакалаврів безпеки життєдіяльності засобами Веб-технологій. Самостійну роботу необхідно організовувати як цілісну систему з використанням інформаційного освітнього середовища, роботою з електронними навчальними ресурсами з гуманітарних дисциплін, виконанням індивідуальних і групових проектів на основі використання Веб-квестів, залученням курсантів до самостійної освітньої діяльності в соціальних мережах.