У час, коли Україна вкотре змушена відстоювати своє право на власну державу, питання мови як основного способу національної ідентифікації постало як ніколи актуально. Тому сам процес написання диктанту був особливо хвилюючим, а коли він закінчився, в аудиторії несподівано пролунали оплески.
Цитуючи слова із самого диктанту, з упевненістю можна сказати, що «хоч раніше текст писали пером, останнє півстоліття – кульковою ручкою, а згодом, кажуть, можна буде набирати його на комп’ютері, диктант усе одно єднатиме нас».











