До Львівського державного університету безпеки життєдіяльності завітали випускники 1973 року. Ці люди творили історію нашого навчального закладу, своїм серцем і розумом примножують славні традиції сьогодні.
У повітрі панувала атмосфера ейфорії та радості від зустрічі. Кожен з них у житті чогось досягнув, займає певний статус у суспільстві, але в очах пробігали іскринки ностальгії за курсантськими роками, відчуття прив'язаності до рідних стін.
Андрій Харчук привітав випускників від імені ректорату навчального закладу, подякував, що знайшли час завітати до рідної Альма-Матер. В свою чергу випускники подякували колективу університету.
Гості оглянули навчальну та наукову базу Університету, відвідали музей навчального закладу, побували у Церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Всі були приємно вражені тими змінами, які відбулися у навчальному закладі за останні роки.
Для випускників Львів став рідним містом, адже тут вони гартувалися, здобували фах, і вперше випробовували свою дружбу на міцність. Запитуючи себе сьогодні, що ж об'єднувало цих людей під час навчання, в роки професійного становлення і нині, можна однозначно відповісти, - рідний навчальний заклад, який став для них другою домівкою, дав путівку в життя і залишив теплі спогади у вдячних серцях його вихованців.
У повітрі панувала атмосфера ейфорії та радості від зустрічі. Кожен з них у житті чогось досягнув, займає певний статус у суспільстві, але в очах пробігали іскринки ностальгії за курсантськими роками, відчуття прив'язаності до рідних стін.
Андрій Харчук привітав випускників від імені ректорату навчального закладу, подякував, що знайшли час завітати до рідної Альма-Матер. В свою чергу випускники подякували колективу університету.
Гості оглянули навчальну та наукову базу Університету, відвідали музей навчального закладу, побували у Церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Всі були приємно вражені тими змінами, які відбулися у навчальному закладі за останні роки.
Для випускників Львів став рідним містом, адже тут вони гартувалися, здобували фах, і вперше випробовували свою дружбу на міцність. Запитуючи себе сьогодні, що ж об'єднувало цих людей під час навчання, в роки професійного становлення і нині, можна однозначно відповісти, - рідний навчальний заклад, який став для них другою домівкою, дав путівку в життя і залишив теплі спогади у вдячних серцях його вихованців.