Виводить мама дивним писачком
по бiлому яйцi восковi взори.
Мандрує писанка по мисочках
iз цибулиним золотим узваром,
з настоями на травах i корi,
на веснянiм i на осiннiм зiллi —
i писанка оранжево горить
у фiлiграннiм сплетi лiнiй.
То вже вона, як дивовижний свiт,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квiти у росi,
оленi бродять в березневiм соцi.
I стилiзованi сплiтаються сади
у маєвi густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить
геометричний космацький орнамент
I я поплив у свiт дитячих мрiй
на бiлi колисковi оболонi
Котились писанками iзгори
яснi сонця у маминi долонi.
Ця чудова поезія відомого поета Ігоря Калинця, який зовсім недавно зустрічався з нашими курсантами й студентами в Університеті, відтворює магію цього справжнього дива – української писанки! Воно, це Диво, й справді «дзвенить, як згусток сонця», «мереживом найтоншим мерехтить» «у філіграннім сплеті ліній», наближує людину до її витоків, традицій, до її ідентичності! І 28 березня наші курсанти й студенти, офіцери, викладачі й гості відчули в своїх серцях цю магію вогню свічки, непередбачуваної лінії, чар візерунку, що народжується в підсвідомості й лягає на яйце… Традиційний уже майстер-клас із писанкарства, який багато років напередодні Великодня відбувається в нашому навчальному закладі зібрав досить багато бажаючих – близько 50 осіб з усіх інститутів, з кафедр і підрозділів. А провела його, як і минулого року, народна майстриня, кандидат філологічних наук, доцент, заступник декана філологічного факультету ЛНУ ім. І.Франка ІРИНА КМЕТЬ. Вона крок за кроком пояснювала й демонструвала своєрідні, багатьом не відомі, прийоми писанкування, а учасники майстер-класу самі прилучилися до, й справді, магічного прадавнього дійства – створення своєї, неповторної, оригінальної, найкращої, авторської, для багатьох першої ПИСАНКИ!
А на закінчення – поетичні рядки нашої Майстрині – Ірини Кметь, яка ще й чудові вірші пише:
«закінчується віск у писачках і гасне свічка..
тиші мить прозора…
за сонця промінці на писанкАх –
як світ глибока, дяка неозора…»
по бiлому яйцi восковi взори.
Мандрує писанка по мисочках
iз цибулиним золотим узваром,
з настоями на травах i корi,
на веснянiм i на осiннiм зiллi —
i писанка оранжево горить
у фiлiграннiм сплетi лiнiй.
То вже вона, як дивовижний свiт,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квiти у росi,
оленi бродять в березневiм соцi.
I стилiзованi сплiтаються сади
у маєвi густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить
геометричний космацький орнамент
I я поплив у свiт дитячих мрiй
на бiлi колисковi оболонi
Котились писанками iзгори
яснi сонця у маминi долонi.
Ця чудова поезія відомого поета Ігоря Калинця, який зовсім недавно зустрічався з нашими курсантами й студентами в Університеті, відтворює магію цього справжнього дива – української писанки! Воно, це Диво, й справді «дзвенить, як згусток сонця», «мереживом найтоншим мерехтить» «у філіграннім сплеті ліній», наближує людину до її витоків, традицій, до її ідентичності! І 28 березня наші курсанти й студенти, офіцери, викладачі й гості відчули в своїх серцях цю магію вогню свічки, непередбачуваної лінії, чар візерунку, що народжується в підсвідомості й лягає на яйце… Традиційний уже майстер-клас із писанкарства, який багато років напередодні Великодня відбувається в нашому навчальному закладі зібрав досить багато бажаючих – близько 50 осіб з усіх інститутів, з кафедр і підрозділів. А провела його, як і минулого року, народна майстриня, кандидат філологічних наук, доцент, заступник декана філологічного факультету ЛНУ ім. І.Франка ІРИНА КМЕТЬ. Вона крок за кроком пояснювала й демонструвала своєрідні, багатьом не відомі, прийоми писанкування, а учасники майстер-класу самі прилучилися до, й справді, магічного прадавнього дійства – створення своєї, неповторної, оригінальної, найкращої, авторської, для багатьох першої ПИСАНКИ!
А на закінчення – поетичні рядки нашої Майстрині – Ірини Кметь, яка ще й чудові вірші пише:
«закінчується віск у писачках і гасне свічка..
тиші мить прозора…
за сонця промінці на писанкАх –
як світ глибока, дяка неозора…»