У Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності відбулися заходи до 28-х роковин Чорнобильської катастрофи. Керівництво навчального закладу разом із ветеранами, курсантами і студентами та науково-педагогічними працівниками вшанували учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, які у 1986 році приборкували ядерну стихію та без вагань виконали свій професійний обов’язок.
Серед багатьох тисяч учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС є нинішні працівники Університету – начальник Інституту післядипломної освіти В’ячеслав Кошеленко та завідувач науково-дослідною лабораторією Віталій Петровський, а також ветерани навчального закладу: Анатолій Антонюк, Олександр Гаврилко, Ігор Іванейко, В’ячеслав Кісіль, Артур Лебідь, Михайло Судніцин, Андрій Харчук, Орест Юренц і покійні Іван Біленко та Богдан Грицай. Саме завдяки мужності та самопожертві таких людей вдалося приборкати «мирний атом» на Чорнобильській АЕС.
Складне завдання у Чорнобилі в 1986 році виконували курсанти-добровольці навчального закладу під керівництвом колишнього викладача, полковника у відставці Михайла Судніцина. Про небезпечність проведених робіт говорить такий факт – троє з дев’яти відійшли у вічність, решта є інвалідами за станом здоров’я. Вони, зокрема, здійснювали дезактиваційні роботи технологічних майданчиків вентиляційної труби 3 і 4-го енергоблоків ЧАЕС та скидали уламки радіоактивних графітових стержнів в гирло зруйнованого реактора.
Сьогодні в Університеті навчається чимало курсантів і студентів, батьки та рідні яких брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Тож, без сумніву, спадкоємність поколінь триває. Майбутні рятувальники також обрали благородне покликання – захищати людські життя, боронити їх від пожеж, катастроф та надзвичайних ситуацій.
26 квітня університетські заходи із вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС розпочалися у Церкві Покрови Пресвятої Богородиці, яка розташована на території навчального закладу. Присутніх на літургії об’єднала спільна молитва за померлих і живих Героїв Чорнобиля. Далі відбулося покладання квітів до пам’ятника «Героям-ліквідаторам аварії на ЧАЕС», який зведений на території Університету в 2011 році аби вшанувати усіх, хто ціною власного життя та здоров’я вберегли мільйони людей.
Крім цього, ветерани-учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС провели зустрічі з курсантами навчального закладу, під час яких поділилися з молоддю спогадами про події трагічного 1986 року та завдання, які вони виконували в зоні відчуження.
Учасники університетського театрального гуртка під керівництвом кафедри українознавства підготували літературно-мистецьку композицію-реквієм «Зоря Полин». У їх майстерному та проникливому виконанні ожили сумні картини з документальної повісті білоруської письменниці Світлани Алексієвич, письменника Юрія Щербака – автора повісті «Чорнобиль», прозвучали поезії Ліни Костенко, Світлани Йовенко, Івана Драча, Бориса Олійника та інших авторів. Глядачі повернулися пам’яттю в трагічні дні квітня 1986 року, прониклися почуттям глибокої вдячності до тих, хто врятував світ від вселенської катастрофи, заступивши собою людство.
«Чорнобильська катастрофа – це біль і трагедія, це – героїзм і самопожертва людей, які зупинили некерований атом. Важливо не забувати їх: живих і тих, хто відійшов, адже вони прийняли на себе найжорстокіший удар ядерної стихії, яка відступила перед їхньою мужністю. Низький їм уклін», – говорить ректор Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Михайло Козяр.
Серед багатьох тисяч учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС є нинішні працівники Університету – начальник Інституту післядипломної освіти В’ячеслав Кошеленко та завідувач науково-дослідною лабораторією Віталій Петровський, а також ветерани навчального закладу: Анатолій Антонюк, Олександр Гаврилко, Ігор Іванейко, В’ячеслав Кісіль, Артур Лебідь, Михайло Судніцин, Андрій Харчук, Орест Юренц і покійні Іван Біленко та Богдан Грицай. Саме завдяки мужності та самопожертві таких людей вдалося приборкати «мирний атом» на Чорнобильській АЕС.
Складне завдання у Чорнобилі в 1986 році виконували курсанти-добровольці навчального закладу під керівництвом колишнього викладача, полковника у відставці Михайла Судніцина. Про небезпечність проведених робіт говорить такий факт – троє з дев’яти відійшли у вічність, решта є інвалідами за станом здоров’я. Вони, зокрема, здійснювали дезактиваційні роботи технологічних майданчиків вентиляційної труби 3 і 4-го енергоблоків ЧАЕС та скидали уламки радіоактивних графітових стержнів в гирло зруйнованого реактора.
Сьогодні в Університеті навчається чимало курсантів і студентів, батьки та рідні яких брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Тож, без сумніву, спадкоємність поколінь триває. Майбутні рятувальники також обрали благородне покликання – захищати людські життя, боронити їх від пожеж, катастроф та надзвичайних ситуацій.
26 квітня університетські заходи із вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС розпочалися у Церкві Покрови Пресвятої Богородиці, яка розташована на території навчального закладу. Присутніх на літургії об’єднала спільна молитва за померлих і живих Героїв Чорнобиля. Далі відбулося покладання квітів до пам’ятника «Героям-ліквідаторам аварії на ЧАЕС», який зведений на території Університету в 2011 році аби вшанувати усіх, хто ціною власного життя та здоров’я вберегли мільйони людей.
Крім цього, ветерани-учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС провели зустрічі з курсантами навчального закладу, під час яких поділилися з молоддю спогадами про події трагічного 1986 року та завдання, які вони виконували в зоні відчуження.
Учасники університетського театрального гуртка під керівництвом кафедри українознавства підготували літературно-мистецьку композицію-реквієм «Зоря Полин». У їх майстерному та проникливому виконанні ожили сумні картини з документальної повісті білоруської письменниці Світлани Алексієвич, письменника Юрія Щербака – автора повісті «Чорнобиль», прозвучали поезії Ліни Костенко, Світлани Йовенко, Івана Драча, Бориса Олійника та інших авторів. Глядачі повернулися пам’яттю в трагічні дні квітня 1986 року, прониклися почуттям глибокої вдячності до тих, хто врятував світ від вселенської катастрофи, заступивши собою людство.
«Чорнобильська катастрофа – це біль і трагедія, це – героїзм і самопожертва людей, які зупинили некерований атом. Важливо не забувати їх: живих і тих, хто відійшов, адже вони прийняли на себе найжорстокіший удар ядерної стихії, яка відступила перед їхньою мужністю. Низький їм уклін», – говорить ректор Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Михайло Козяр.