Навіть у тих пекельно несправедливих обставинах, у яких опинився кожен українець, ми таки можемо робити вибір між тим, ЖИТИ чи ІСНУВАТИ. І наповнює наше життя змістом усе те, що інтегруємо в поняття КУЛЬТУРА. Серед іншого важливим стрижнем цієї змістовності життя може бути зокрема й ПОЕЗІЯ. Існує навіть Всесвітній день поезії, який, до слова, відзначаємо 21 березня. Поезія — це те, що може давати якусь сакральну емоцію, змушує замислитись і переосмислити, часто проймає до мурах. 

Увесь колектив Львівського державного університету безпеки життєдіяльності мав нагоду чути таку поезію, бути в ній, говорити про її творення з віршницею нашого часу Настасією СЕМЕНЮК. Та, хто створює вірші, дарувала слухачам згадані сакральні емоції, радість спілкування і відчуття смаку до життя. Такі заходи – це про розуміння важливості культурного розвитку в контексті відчуття національної ідентичності і про мотивацію розвиватись та пізнавати щось нове.