На базі Лабораторії екстремальної психології та реабілітації було проведено заняття для здобувачів 2 курсу спеціальності "Екстремальна та кризова психологія", де також брала участь практикантка 4 курсу спеціальності "Практична психологія".
Метою заняття було розглянути поняття та складові травмочутливого середовище в контексті готовності української спільноти до взаємодії з психологами. Також обговорили з точки зору власних спостережень наявну проінформованість, відкритість та інклюзивність українців, щодо навчання відновлення психічного здоров’я в умовах війни та участі в психоедукаційних заходах.
Травмочутливе середовище необхідне не лише для зцілення окремих людей, а й для підтримки груп, зниження тривожності, подолання стигми про психологічну допомогу.
Особливу увагу фахівці Лабораторії звернули на важливість соціального аспекту психологічної допомоги, зокрема мова йшла про вплив на колективну свідомість, де особисті травми стають частиною спільного зцілення. Ознайомилися з практичними техніками, які можна застосовувати в груповій та індивідуальній роботі з клієнтами, які зміцнюють внутрішні ресурси та є діагностичними. Обговорили роль та ключі роботи для фасилітаторів в групі на прикладах з власної практики Лабораторії.
На занятті здобувачі активно аналізували свій досвід життя до та після війни і яким чином формується травмочутливе середовище навколо них самих. Також виокремили практичні методи підтримки, які можуть застосовувати в майбутньому. Це формує професійні навички в майбутніх психологів для створення ними безпечного простору, де люди можуть відновити цілісність особистості та громади. Маленькі щоденні кроки кожного - ключ до великої трансформації суспільства.