Університет визнаний одним з кращих ВНЗ України у сфері безпеки людини за версією МОН (ВІДЕО)
За визначенням розробників рейтингу, головними ознаками престижності університету є ефективні дії вищого навчального закладу, спрямовані на досягнення успішності, досконалості та конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг та ринку праці, а також новаторство та вміння фокусувати зусилля на реалізацію та досягнення тактичних та стратегічних цілей.
Ключовим моментом є результативність діяльності університету, яка визначається якістю випускників та їх працевлаштуванням на ринку праці, професійною компетентністю та рівнем кваліфікації, конкурентноздатністю, мобільністю та захищеністю на ринку праці.
У профільному відомстві наголошують, що рейтинг Міністерства освіти і науки має певні особливості та відмінності, зокрема: систему формують усі вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації, рейтинг формується на підставі первинної інформаційної бази, що надається суб’єктами ранжування, базується в основному на статистичних даних і підлягає контролю якості тощо.
Змістовна складова системи ранжування ґрунтується на рейтингових індикаторах, які формують структуру критеріїв рейтингу за основними напрямами діяльності: "Міжнародна активність", "Якість контингенту студентів", "Якість науково-педагогічного потенціалу", "Якість наукової та науково-технічної діяльності", "Ресурсне забезпечення".
Ранжування вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації здійснювалося за результатами їх діяльності та потенціалом 2011/2012 навчального та 2012 календарного років.
Сьогодні в системі вищої освіти України функціонують 199 університетів, 64 академії, 89 інститутів, 243 коледжі, 109 технікумів, 118 училищ та 1 консерваторія. До рейтингу 2013 року включено 304 суб’єкти ранжування. Результати рейтингу представлено за групами вищих навчальних закладів.
У Міністерстві освіти зазначають, що використання рейтингу сприятиме взаємному порозумінню і довірі між різними учасниками національних і міжнародних систем забезпечення якості та гарантує прийняття неупереджених рішень і висновків у процесах забезпечення якості вищої освіти на інституційному рівні.