Курсанти та студенти Університету вшанували пам’ять борців за волю України
З метою вшанування пам’яті борців за волю України та для підсилення національно-патріотичного виховання молоді, при підтримці Ректора університету генерал-лейтенанта служби цивільного захисту Козяра Михайла Миколайовича цими вихідними, за ініціативи заступника начальника курсу з виховної та соціально-психологічної роботи майора служби цивільного захисту Петра Петровича Іванківа, спільно з викладацьким складом університету доцентом кафеди права та менеджменту у сфері цивільного захисту Мартин Ольгою Максимівною, завідувачем кафедри українознавства Лабач Мартою Миколаївною, доцентом кафедри гуманітарних дисциплін та соціальної роботи Грицанюк Вітою Василівною, старшим викладачем кафедри Макович Христиною Ярківною, доцентом кафедри гуманітарних дисциплін та соціальної роботи полковником служби цивільного захисту Нагірняком Михайлом Ярославовичем разом з курсантами та студентами нашого університету піднялись на гору Маківка.
100 років тому гора Маківка стала плацдармом, на якому зійшлися в непримиренному двобої дві сили, що про них свого часу сказав Дмитро Вітовський – полковник Легіону Українських Січових Стрільців (згодом військовий міністр ЗУНР): «Змагалися фактично дві сили: одна сказала: «За всяку ціну візьму!», друга сказала: «За всяку ціну не віддам!» Саме тут сталися події, які засвідчили бажання й можливість галицьких українців стати самим активним чинником історії та захистити свою землю від окупантів, саме тут 700 січових стрільців – цвіт нашої нації – зійшлися в смертельному герці з 78 піхотною дивізією російських військ. І саме сюди 17 травня приїхали командири, викладачі, курсанти і студенти нашого Університету, щоб ушанувати борців за волю України, які полягли тут і чия героїчна смерть стала символом жертовності й любові до Батьківщини. Свого часу поет із кола січових стрільців Олесь Бабій написав у своєму вірші:
Мандрівнику!Йди до верхів, вклонися тіням тих борців,
Що прагнули у люту днину підняти схилену калину,
Відвоювати Україну!
Ми прийшли до верхів, политих кров’ю борців за Україну, і вклонилися нашим героям… Завершальним акордом нашої вдячності полеглим героям став Гімн нашої Держави.