Студенти підкорили вершину Боржавського хребта
10 травня студенти групи АП-11 Інституту психології та соціального захисту здійснили одноденний похід на гору Темнатик, одну з мальовничих вершин Боржави. Маршрут розпочався з Воловця – невеличкого містечка в Закарпатській області. Коротка прогулянка мощеними бруківкою вуличками дала змогу ознайомитись з місцевим колоритом. З вуличок дорога звивалася стежиною вгору через ліс до вершини з хрестом. Цей християнський символ наче оберіг височіє над лісами і полонинами. Далі стежка вела на гору Темнатик, висота якої 1343 метри. На стрімких підйомах маршрут був доволі складним, особливо для тих, хто потрапив у гори вперше. Однак, завдяки згуртованості групи та підбадьорюванням викладачів дорога долалася весело.
Поверталися до Воловця попри гору Плай, висота якої 1330 метрів. За народними переказами, саме вона згадана у відомій пісні-романсі «Черемшина» на слова Миколи Юрійчука. Згадаймо: «а вівчар жене отару Плаєм, тьохнув пісню соловей за гаєм…». Сьогодні на горі розташована діюча високогірна метеостанція «Плай». За іронією долі саме при траверсуванні г.Плай група потрапила під рясний дощ. Природа тішила мандрівників своїми дивацтвами: можна було відчути краплі свіжого дощу на обличчі, подух теплого весняного вітру, а також насолоджуватися засніженими схилами гір Високий Верх та Стій, побачити як вони «димлять» після дощу.
Поверталися до Воловця попри гору Плай, висота якої 1330 метрів. За народними переказами, саме вона згадана у відомій пісні-романсі «Черемшина» на слова Миколи Юрійчука. Згадаймо: «а вівчар жене отару Плаєм, тьохнув пісню соловей за гаєм…». Сьогодні на горі розташована діюча високогірна метеостанція «Плай». За іронією долі саме при траверсуванні г.Плай група потрапила під рясний дощ. Природа тішила мандрівників своїми дивацтвами: можна було відчути краплі свіжого дощу на обличчі, подух теплого весняного вітру, а також насолоджуватися засніженими схилами гір Високий Верх та Стій, побачити як вони «димлять» після дощу.