Курсанти та студенти ЛДУ БЖД відвідали театр імені Марії Заньковецької
24 лютого 2016 року курсанти та студенти ЛДУ БЖД під керівництвом викладача кафедри українознавства Галини Хлипавки та заступника начальника ІІ курсу ІПтаТБ Степана Вітковського відвідали театр імені Марії Заньковецької, де переглянули виставу «АБО-АБО» про Олену Телігу, вшанувавши у такий спосіб пам’ять української поетеси, публіциста, літературного критика та діячки ОУН. (22 лютого 1942 року її разом із чоловіком Михайлом Телігою розстріляло в Бабиному Яру Гестапо).
Зворушливе театральне дійство було дуже цікавим і динамічним, адже, окрім героїв, на сцені діяв і великий екран, який у відповідний момент показував основні моменти з життя головної героїні, а також відображав антураж тієї епохи.
Після закінчення вистави курсанти та студенти мали можливість поспілкуватися з виконавицею головної ролі – Наталкою Лісовою. Блискучою грою їй вдалося перейняти і зацікавити історією життя Олени Теліги – чарівної жінки, чудової поетеси, яскравої громадської діячки – незвичайної особистості, яка до кінця свого життя не зрадила своїм ідеалам. На думку акторки, «її життєва позиція, її незламність, уміння бути чесною до кінця – це та планка, до якої повинен тягнутись кожен українець».
Якогось вітру, сміху чи злоби!
Щоб рвались душі крізь іржаві ґрати,
Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби —
І варто буде жити чи вмирати! (Олена Теліга)
Зворушливе театральне дійство було дуже цікавим і динамічним, адже, окрім героїв, на сцені діяв і великий екран, який у відповідний момент показував основні моменти з життя головної героїні, а також відображав антураж тієї епохи.
Після закінчення вистави курсанти та студенти мали можливість поспілкуватися з виконавицею головної ролі – Наталкою Лісовою. Блискучою грою їй вдалося перейняти і зацікавити історією життя Олени Теліги – чарівної жінки, чудової поетеси, яскравої громадської діячки – незвичайної особистості, яка до кінця свого життя не зрадила своїм ідеалам. На думку акторки, «її життєва позиція, її незламність, уміння бути чесною до кінця – це та планка, до якої повинен тягнутись кожен українець».
Якогось вітру, сміху чи злоби!
Щоб рвались душі крізь іржаві ґрати,
Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби —
І варто буде жити чи вмирати! (Олена Теліга)