В Університеті відбувся семінар з питань безпеки людини
4 жовтня у Львові експерти із антитерористичних заходів безпеки Республіки Польща навчали представників бізнесу та громадських ініціатив як правильно розпізнавати та діяти в умовах загроз суспільній безпеці. Під час тренувальних семінарів у приміщенні Львівського державного університету безпеки життєдіяльності та у приміщенні Інформаційно-практичного центру на пл. Ринок слухачі отримали практичні поради щодо методів та засобів запобігання тероризмові у місцях масового скупчення людей, про те, як поводитись, потрапивши в полон, та який алгоритм поведінки варто застосовувати у разі відкритого нападу злочинців.
Тетяна Карпюк, організатор семінару та директор Центру кризової інтервенції, у рамках роботи якого вже кілька місяців регулярно проводяться подібні тренінги для львів’ян різних суспільних категорій впевнена, що навчання має охопити щонайширші верстви населення, бо у місті реально існують приховані загрози.
«Є кілька категорій людей у Львові уже сьогодні, які потенційно можуть скласти загрозу суспільній безпеці міста вже завтра – це колишні майданівці, які розчаровані у державних органах і політиці загалом; солдати, які повертаються з війни і не можуть місяцями довести, що вони дійсно воювали у зоні АТО; це переселенці, які приїхали сюди з підконтрольних бойовикам територій, але все ж не почуваються у безпеці; це колишні працівники правоохоронних органів, які вважаються прислужниками режиму Януковича і є підозрюваними у вбивстві людей на Майдані», – каже Тетяна.
Вона переконана, що будь-який дискомфорт для цих категорій людей може спровокувати їхню агресивну поведінку , що матиме наслідки для безпеки міста і його мешканців.
Насамперед, ці групи людей направлятимуть свою агресію на органи державної влади та правоохоронців, тому посилені заходи безпеки необхідні постійно.
«Об’єктами їхньої агресії, в першу чергу, можуть стати державні структури, міліцейські відділки, громадський транспорт, перехожі громадяни та бізнес-структури», – вважає Тетяна Карпюк.
Виокремити види небезпек і навчитись протидіяти
Гжегож Адамчик, експерт із антитерористичних заходів безпеки із 15 річним стажем роботи у правоохоронних органах Польщі, та член Суспільної ради безпеки і правопорядку при органах місцевого самоврядування у місті Люблін розповів ZAXID.NET, що при люблінському муніципалітеті вже кілька років успішно впроваджуються програми з навчання населення поведінці в умовах реальних загроз.
«При Суспільній раді безпеки і правопорядку у Любліні ми збираємо і опрацьовуємо інформацію про всі види небезпек , які могли б виникнути у нашому місті, проводимо акції, де навчаємо мешканців як протидіяти цим небезпекам», – каже експерт.
У рамках цієї роботи Гжегож Адамчик разом з колегою Робертом Персоном розробили і успішно впроваджують навальні програми під назвами «Безпечна школа», «Безпечний учень», «Безпечний студент» та «Безпечна жінка». З листопада планують запускати програму «Безпечна школа в зоні Шенген».
Кожна з цих програма включає в себе низку тренінгів, які дають учням шкіл та студентам вищих навчальних закладів та їхньому керівництву базову інформацію щодо поведінки у разі терористичної загрози, як комунікувати та координувати свої дії із правоохоронними органами. На тренінгах для жінок здебільшого вчать правильно поводитись при нападі, вчать кричати і відбиватись і, головне, долати страх.
«Жінок на тренінгах дуже важко спровокувати на крик і на бійку як захист, але це треба робити, бо варто виховувати в собі рішучість і позбавлятись страху, – каже експерт, - у 80% випадків нападу на жінок злочинець втікає, якщо жінка починає голосно кричати і відбиватись. Окрім того варто пам’ятати, що злочинець ніколи не вибере собі жертвою особу, яка на вигляд є впевненою в собі».
Страх – головний ворог у боротьбі за безпеку
Страх, зі слів Адамчика, це перше, що варто вчитись опановувати кожній людині, яка хоче вміти правильно реагувати на терористичні загрози.
«Страх провокує заціпеніння, заважає адекватно реагувати на події довкола, заважає надавати першу допомогу тому, хто її потребує, заважає мислити», – каже експерт.
Опанувавши страх, значно простіше виконувати інші умови та проходити решту етапів тої чи іншої загрозливої ситуації. Поборовши страх, людина може розраховувати на більш-менш адекватну поведінку навіть у найбільш екстремальних умовах, коли, наприклад, уже вибухнула бомба і треба допомогти тому, хто потребує медичної допомоги, чи ви стали жертвою захоплення терористичною групою.
«У випадку захоплення групи людей терористами, - каже експерт, - треба пам’ятати про основні вимоги виживання; почувши постріли – не тікайте, а займіть положення лежачи, за можливості ,під стінкою; уникайте зорового контакту зі злочинцем, бо це викликає його агресію; не відвертайтесь спиною до нападника і відповідайте на його запитання сумирно; не дискутуйте з терористом; не ображайте його і віддавайте все, що вимагає; намагайтесь у спокійній манері нагадувати нападникам, що вони мають справу з живими людьми – згадайте про необхідність давати вам їжу, про необхідність заручникам відвідувати туалет, про те, що потрібна вода, бинти чи інші медикаменти; крок за кроком, спокійно долайте стрес; дотримуйтесь власної гігієни; пам’ятайте, що серед вас може бути людина, яка співпрацює з терористами; якщо терористи втікатимуть, не блокуйте їх; запам’ятовуйте деталі, аби пізніше допомогти правоохоронцям відшукати злочинців; пам’ятайте , головне завдання – вижити».
Спостережливість – наше все
У разі виявлення підозрілих предметів чи людей, які себе дивно поводять чи дивно виглядають (наприклад, серед літа чоловік дуже тепло вбраний у теплий плащ чи теплу куртку) необхідно одразу повідомляти у відповідні органи, але при цьому варто дотримуватись певних правил, каже експерт.
«Спостережливість, вчасний дзвінок у відповідні правоохоронні органи і зберігання спокою за будь-яких обставин допоможе уникнути серйозних наслідків насильницької акції та допоможе поліції виявити та знешкодити злочинця значно швидше», – розповідає Гжегош Адамчик.
Зі слів експерта, є кілька умов, дотримання яких необхідне за виявлення підозрілого предмету чи підозрілої особи у тому чи іншому місці, зокрема у місцях масового скупчення людей: не провокувати паніки; вийти на зв’язок із органи правопорядку з детальним описом побачено; уникати контакту з підозрілою людиною чи підозрілим предметом; спостерігати та запам’ятовувати деталі події , та без дискусій виконувати вказівки відповідних служб, що прибудуть на місце за вашим викликом; не розповсюджувати паніку серед інших очевидців події.
Також з його слів, важливо всебічно контактувати та співпрацювати із усіма гілками відомчих органів, що займаються забезпеченням правопорядку у місті. Це стосується як окремих осіб так і організацій. Логістика, комунікація і координація – це закон успіху будь-яких безпекових заходів, вважає Гжегож Адамчик.
Змінити закон
Роберт Парсон, польський фахівець з антитерористичних заходів безпеки та забезпечення охорони місць масового скупчення людей розповів ZAXID.NET, що у контексті забезпечення правопорядку на масових заходах Україна не має відповідного законодавства, тоді як у Польщі цьому питанню надають дуже багато ваги.
«У Польщі ми маємо закони, за якими окремими статтями виведено поняття про заходи безпеки під час масових акцій і у нас цим займаються ліцензовані агентства, в яких працюють спеціально підготовлені люди, які зазвичай мають стаж роботи у поліції, а правоохоронні органи допомагають їм тільки за необхідності і за попереднього погодженнями з цими агентствами», – розповів Парсон.
В Україні ж правопорядок охороняють тільки міліціонери, не має поняття про стюардінг.
«Що стосується охорони правопорядку під час футбольних матчів, то стюардінг, як Служба правопорядку та інформації - необхідна складова цієї кампанії – каже Роберт Парсон – стюарди діляться на дві категорії: одні на дають роз’яснювальну інформацію відвідувачам масового заходу та просто спостерігають за секторами, та повідомляють службам охорони про той чи інший момент порушення правопорядку у своїй зоні, а інші мають право втрутитись і навіть застосувати фізичну силу до порушника»
Парсон зауважив, що в Україні, на його думку, через відсутність на законодавчому рівні регулювання цього питання, не раціонально використовуються ресурси на охорону правопорядку під час масових заходів.
«У вас цим всім займається міліція, а у нас міліція займається реальними злочинами, водночас, у той час, як на охорону кількох десятків торговельних лотків, наприклад, під час свята кави у Львові ви витрачаєте ресурси приблизно 60 правоохоронців, то у нас це зроблять 17 добре навчених кваліфікованих найманців», - розповів Парсон.
Експерт переконаний, що громадськість має вимагати від свого уряду на законодавчому рівні закріпити положення, які б дали можливість не тільки правоохоронцям, але й громадськості брати участь у безпекових заходах своїх міст.
Безпечне місто неможливе без тотального відеоспостереження, вважають експерти, тому радять, за можливості, встановлювати відеокамери у найбільшій кількості місць, у місцях скупчення людей, у приватних організаціях, у держструктурах і так далі. Експерт із технічного забезпечення відеоспостереження під час заходів масового характеру Войтек Валат розповів, що технології дозволяють уникнути 50 % проблем із порушниками на масових акціях.
"По-перш, ви ніколи не пропустите на стадіон чи на концерт людину, яка вже проходить як правопорушник на масових заходах, бо система розпізнавання облич, яка синхронізована із електронною базою даних допоможе в цьому, за допомогою відеокамер ви можете спостерігати в реальному часі, наприклад, автокатастрофу, і в реальному часі визначати, скільки автомобілів швидкої допомоги у це місце необхідно відправити", - розповів Валат.
Він також розповів, що при впровадженні систем відеоспостереження важливо координувати із всіма необхідними державними службами, правоохоронцями, МНС, моніторити інформацію з різних точок та мати можливість надати доступ до цієї інформації всім органам правопорядку, задіяним у здійсненні безпекових заходів у місті.