В Університеті відбулася Міжнародна конференція курсантів і студентів «Культура як феномен людського духу (багатогранність і наукове осмислення)» (ВІДЕО)
19 листопада у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності відбулась Міжнародна конференція курсантів і студентів «Культура як феномен людського духу (багатогранність і наукове осмислення)». Прибули курсанти й студенти із 16 навчальних закладів України, з 6 зарубіжних країн.
«Культура розширює внутрішню безмежність людини», - писав український філософ Сергій Кримський, а в наш час це особливо актуально, бо сучасна людина, як ніколи, потребує духовного наповнення і от з якої причини. У часи суспільних потрясінь духовне начало людини є активним провідником Добра й протистоїть злу – це доведено всім попереднім досвідом людства. Нині наша Вітчизна переживає, власне, подібні випробування, які, на жаль, супроводжуються немалими жертвами, тому протиставити руйнівним фізичним і духовним впливам високе начало, що є визначальним для Людини, природно для нашої культури, як і для культури більшості народів. Перефразовуючи відомий вислів, скажемо, що в такий час «музи не мовчать» - вони активно подають свій мистецький голос на захист Добра, Справедливості, Любові і Гуманізму – власне, тих категорій, про які не можемо не говорити, коли йдеться про Людину та сфери її життя й діяльності.
Конференція курсантів і студентів, яка відбулася в нашому Університеті, довела, що нашій молоді не байдужі й цікаві теми багатопланові, що торкаються різних сфер життя суспільства – про це свідчать назви секцій, за якими згруповано виступи учасників: «Єдність Сходу і Заходу: соціокультурний вимір», «Українська культурно-національна складова світової цивілізації», «Митрополит Андрей Шептицький – Мойсей української нації», «Видатні жінки в історії людства», «Війна крізь призму культури», «Феномен мови: культурологічний та філологічний аспекти», «Соціально-психологічні чинники культуротворення», «Етичне й естетичне в культурі», «Інформаційний простір як новітня форма існування культури». Духовним осердям конференції є, безперечно, секція, присвячена Митрополитові Андрею, духовному Батькові нашого народу, в рік його 150-ліття, бо в часи потрясінь звертаємося до тих, хто є сіллю землі своєї нації та її непомильним дороговказом.
Свого часу Павло Грабовський звернувся до всіх українців із закликом: «Будьмо європейцями на ґрунті європейському!» Ця конференція переконливо доводить, що наша молодь «і чужому научається, й свого не цурається». Маємо також учасників із 9 зарубіжних країн (прибули з 6): Ангола, Буркіна-Фасо, Китайська Народна Республіка, Республіка Польща, Республіка Хорватія, Іспанія, Італія, Франція, Російська Федерація, Австралія), які представляють артефакти кожен своєї національної культури.
Терези Добра й Зла в різні періоди розвитку людства схиляються то в один, то в інший бік. От і глобалізаційні виклики ХХІ століття надзвичайно потужні, часом руйнівні щодо духовності, а в Україні бачимо їх переважання, сподіваємося, тимчасове, в не бажаний для нас керунок. Власне, культура як надзвичайно впливовий чинник може й повинна схилити ці терези безповоротно в бік Добра. Наш видатний предок Володимир Мономах у славному «Повчанні дітям», яке й нині повинно бути для нас моральним імперативом, говорив: «Ухилися од зла, вчини добро, шукай миру, і йди за ним, і живи во віки віків». Бачимо, що наша молодь прагне йти дорогою Добра й Правди, яка є запорукою майбутнього України.
«Культура розширює внутрішню безмежність людини», - писав український філософ Сергій Кримський, а в наш час це особливо актуально, бо сучасна людина, як ніколи, потребує духовного наповнення і от з якої причини. У часи суспільних потрясінь духовне начало людини є активним провідником Добра й протистоїть злу – це доведено всім попереднім досвідом людства. Нині наша Вітчизна переживає, власне, подібні випробування, які, на жаль, супроводжуються немалими жертвами, тому протиставити руйнівним фізичним і духовним впливам високе начало, що є визначальним для Людини, природно для нашої культури, як і для культури більшості народів. Перефразовуючи відомий вислів, скажемо, що в такий час «музи не мовчать» - вони активно подають свій мистецький голос на захист Добра, Справедливості, Любові і Гуманізму – власне, тих категорій, про які не можемо не говорити, коли йдеться про Людину та сфери її життя й діяльності.
Конференція курсантів і студентів, яка відбулася в нашому Університеті, довела, що нашій молоді не байдужі й цікаві теми багатопланові, що торкаються різних сфер життя суспільства – про це свідчать назви секцій, за якими згруповано виступи учасників: «Єдність Сходу і Заходу: соціокультурний вимір», «Українська культурно-національна складова світової цивілізації», «Митрополит Андрей Шептицький – Мойсей української нації», «Видатні жінки в історії людства», «Війна крізь призму культури», «Феномен мови: культурологічний та філологічний аспекти», «Соціально-психологічні чинники культуротворення», «Етичне й естетичне в культурі», «Інформаційний простір як новітня форма існування культури». Духовним осердям конференції є, безперечно, секція, присвячена Митрополитові Андрею, духовному Батькові нашого народу, в рік його 150-ліття, бо в часи потрясінь звертаємося до тих, хто є сіллю землі своєї нації та її непомильним дороговказом.
Свого часу Павло Грабовський звернувся до всіх українців із закликом: «Будьмо європейцями на ґрунті європейському!» Ця конференція переконливо доводить, що наша молодь «і чужому научається, й свого не цурається». Маємо також учасників із 9 зарубіжних країн (прибули з 6): Ангола, Буркіна-Фасо, Китайська Народна Республіка, Республіка Польща, Республіка Хорватія, Іспанія, Італія, Франція, Російська Федерація, Австралія), які представляють артефакти кожен своєї національної культури.
Терези Добра й Зла в різні періоди розвитку людства схиляються то в один, то в інший бік. От і глобалізаційні виклики ХХІ століття надзвичайно потужні, часом руйнівні щодо духовності, а в Україні бачимо їх переважання, сподіваємося, тимчасове, в не бажаний для нас керунок. Власне, культура як надзвичайно впливовий чинник може й повинна схилити ці терези безповоротно в бік Добра. Наш видатний предок Володимир Мономах у славному «Повчанні дітям», яке й нині повинно бути для нас моральним імперативом, говорив: «Ухилися од зла, вчини добро, шукай миру, і йди за ним, і живи во віки віків». Бачимо, що наша молодь прагне йти дорогою Добра й Правди, яка є запорукою майбутнього України.