Все про особливості географічного розташування української дослідницької станції на території Антарктиди та більше, із зустрічі з відомим біологом Хоєцьким П.Б.

Одним із важливих завдань сучасності, виходячи із глобальних екологічних проблем людства, є збереження усіх компонентів навколишнього середовища. Це завдання є актуальним для усіх континентів нашої планети, зокрема й для найпівденнішого із них – Антарктиди. Ця стратегія цілковито узгоджується із низкою міжнародних природоохоронних угод та конвенцій ООН, однією із яких є Конвенція “Про збереження морських живих ресурсів Антарктики” від 20.05.1980 року, яку ратифікувала Верховна Рада України 04.02.1994 року.
Активно долучається до виконання цих важливих природоохоронних завдань і наукова громадськість України через науково-дослідну діяльність, яку здійснює Національний антарктичний науковий центр Міністерства освіти і науки України. Він уже 26 років поспіль направляє експедиції науковців для проведення досліджень на українській антарктичній станції “Академік Вернадський”, яка розташована на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу (Західна Антарктика).
06 травня 2022 р. о 16:00 у культурно-просвітницькому центрі Університету відбулася зустріч керівництва Навчально-наукового інституту цивільного захисту, викладачів, а’дюнктів та курсантів із відомим українським біологом, зоологом, учасником ХХ-ої (2015-2016 рр.) та ХХІІІ-ої (2018-2019 рр.) антарктичних експедицій, д.с.-г.н., професором Хоєцьким Павлом Богдановичем із Національного лісотехнічного університету України.
У рамках зустрічі професор Хоєцький П.Б. детально розповів про географічне розташування на території Антарктиди української дослідної станції, про природно-кліматичні особливості регіону, структуру, особливості функціонування наукових експедицій, розкрив комплекс завдань, котрі стояли перед колективом вчених.
Присутні із великою цікавістю заслухали доповідь про організацію моніторингових досліджень, спрямованих на проведення вивчення чисельності популяцій морських ссавців, безхребетних і птахів, шляхи їхньої міграції та особливості життєвого циклу. Розповідь супроводжувалась значною кількістю фото- та відеоматеріалів, які дозволили слухачам краще уявити собі видове різноманіття тваринного світу “крижаного регіону”, дізнатись про особливості їхньої життєдіяльності та форми співжиття поруч із людьми.
Зустріч була дуже цікавою та інформативною і вкотре утвердила в слухацької аудиторії важливість реалізації ідей збереження природного біорізноманіття та компонентів довкілля нашої планети відповідно до цілей Стратегії сталого розвитку ООН.