V Міжнародна конференція курсантів, студентів, аспірантів та ад’юнктів «Культура як феномен людського духу (багатогранність і наукове осмислення)»
«Творімо культуру всіма силами нації!», Іван Огієнко
(Митрополит Іларіон)
21 листопада в Університеті відбулася конференція, яка має вже традицію і зібрала учасників уп'яте. Треба сказати, що духовно-культурна самобутність кожного народу – величезна цінність, особливо в час потужного процесу глобалізації, який шириться планетою. А сенс цього процесу не однозначний, бо разом із позитивами тенденціями (розширення контактів, можливість подорожувати, жити й працювати, де людина бажає, ділитися своїми цивілізаційними надбаннями й запозичати їх в інших) таїть загрозу втрати національної ідентичності, оригінальності, послаблення статусу деяких країн і особливо тих народів, які мали колоніальне минуле, зникнення деяких мов і культур узагалі.(Митрополит Іларіон)
Саме тому ми вважаємо, що повинні вибудовувати стратегію протидії подібним тенденціям, а в цьому надзвичайно важливу роль має відіграти усвідомолення кожним українцем величезного значення наших могутніх оберегів: мови, культури, національної ідентичності, бо саме вони не дадуть нам стати пилом історії, а допоможуть воздвигнути фортецю нашого духа.
У конференції взяли участь представники з восьми країн – у їхніх матеріалах наша ідея підтверджена: культура кожного народу є його могутньою охоронною грамотою. На конференції працювали 7 секцій: «Соціокультурний вимір науки», «Соціально-психологічні чинники культуротворення», «Інформаційно-комунікаційні технології як новітня форма існування культури», «Етичне й естетичне в культурі», «Релігія як сфера культури», «Українська культурно-національна складова світової цивілізації», «Мова й культура – головні ідентифікатори нації (до 250 річниці від Дня народження Івана Котляревського)». Усього надіслали свої матеріали 144 учасники з 8 країн (прибули на конференцію 95) з 23 навчальних закладів.
Свого часу український філософ Сергій Кримський назвав Київ «гаванню духу на березі великого степового океану азіатських просторів». Хотілося б, щоб такою гаванню для українського народу була наша культура, в якій ми черпали б духовну силу, міць і могли щедро ділитися цим з іншими народами, будучи, за словами Павла Грабовського, «європейцями на ґрунті українському». Пам’ятаймо, що «культура – посланець душі України та її інтелекту, її людська і творча суть. Лише культура може відстояти національну ідентичність нашої Батьківщини» (Оксана Пахльовська).