ТЕХНІКА ДАВІДА БЕРЦЕЛІ TRE (TRAUMA & TENSION RELEASING EXERCISES) ДЛЯ ТІЛЕСНОЇ РОБОТИ ЗІ СТРЕСОМ ТА ТРАВМОЮ
Екстремальний психолог, викладач кафедри практичної психології та педагогіки Ксенія Березяк провела з курсантами-психологами практичне заняття за технікою Девіда Берцелі (Берселі) TRE: Trauma Releasing Exercises (Реліз травматичного досвіду), спрямованою на зняття глибокого хронічного напруження і повернення внутрішнього почуття миру та спокою. Ця техніка використовується під час психологічної реабілітації особистості для тілесної роботи зі стресом та травмою. Це метод самодопомоги, тобто може реалізовуватись постраждалим самостійно після кількох навчальних сесій з психологом.
Техніка була перевірена на комбатантах багатьох країн (Ліван, Палестина, Ізраїль, Судан, Ємен, Ефіопія, Уганда, Афганістан, Сирія), особах з встановленим діагнозом ПТСР, пацієнтах невротичного і верхньомежового рівня. Вона довела свою ефективність через послаблення симптомів та покращення загального стану та благополуччя пацієнтів.
Для зняття глибинного напруження внаслідок стресу розроблено п’ять вправ, які доступні для кожного незалежно від статі та віку (з молодшого шкільного віку), але можуть модифікуватись, враховуючи культурні особливості та проблеми з опорно-руховим апаратом окремої людини чи групи людей. Проведення сеансу релаксації за допомогою тремору можливе індивідуально чи у груповій роботі. Позитивними сторонами техніки є :
1. Доступність для широких верств населення, оскільки не потребує спеціальної психологічної освіти чи фізичної підготовки.
2. Це метод самодопомоги, коли, засвоївши техніку із досвідченим фахівцем, людина може проводити заняття самостійно.
3. Нема потреби обговорювати свій травматичний досвід з психологом чи учасниками групи, що запобігає емоційному вигорянню психолога та ретравматизації учасників групи під час сприймання чужого травматичного досвіду.
4. Може використовуватись як самостійний метод чи як допоміжний під час іншої терапії.
5. Коротка тривалість сеансу – до 15 хвилин.
Техніка діє на тілесному рівні без особливої участі свідомості. Тому не виникає опору в її проведенні, особливо під час попередньої едукації клієнта щодо процедури проведення. Спочатку психолог чи психотерапевт сам демонструє всі вправи, на наступному етапі клієнт повторює рухи за психологом. Під час виконання останньої вправи психолог виконує роль сітера, сідаючи біля клієнта і надаючи йому підтримку своїм спокоєм та роз’ясненнями.
Також під час проведення треба враховувати стан клієнта, наявні у нього фізичні, психологічні, соціокультурні особливості. Наприклад, якщо людина має розлади епілептичного спектру чи серцево-судинні захворювання, захворювання опорно-рухового апарату, то є певні обмеження щодо проведення. Якщо певні вправи людина відмовляється виконати у класичному варіанті, підшукується варіант, який наблизить до необхідного результату.
Техніка була перевірена на комбатантах багатьох країн (Ліван, Палестина, Ізраїль, Судан, Ємен, Ефіопія, Уганда, Афганістан, Сирія), особах з встановленим діагнозом ПТСР, пацієнтах невротичного і верхньомежового рівня. Вона довела свою ефективність через послаблення симптомів та покращення загального стану та благополуччя пацієнтів.
Для зняття глибинного напруження внаслідок стресу розроблено п’ять вправ, які доступні для кожного незалежно від статі та віку (з молодшого шкільного віку), але можуть модифікуватись, враховуючи культурні особливості та проблеми з опорно-руховим апаратом окремої людини чи групи людей. Проведення сеансу релаксації за допомогою тремору можливе індивідуально чи у груповій роботі. Позитивними сторонами техніки є :
1. Доступність для широких верств населення, оскільки не потребує спеціальної психологічної освіти чи фізичної підготовки.
2. Це метод самодопомоги, коли, засвоївши техніку із досвідченим фахівцем, людина може проводити заняття самостійно.
3. Нема потреби обговорювати свій травматичний досвід з психологом чи учасниками групи, що запобігає емоційному вигорянню психолога та ретравматизації учасників групи під час сприймання чужого травматичного досвіду.
4. Може використовуватись як самостійний метод чи як допоміжний під час іншої терапії.
5. Коротка тривалість сеансу – до 15 хвилин.
Техніка діє на тілесному рівні без особливої участі свідомості. Тому не виникає опору в її проведенні, особливо під час попередньої едукації клієнта щодо процедури проведення. Спочатку психолог чи психотерапевт сам демонструє всі вправи, на наступному етапі клієнт повторює рухи за психологом. Під час виконання останньої вправи психолог виконує роль сітера, сідаючи біля клієнта і надаючи йому підтримку своїм спокоєм та роз’ясненнями.
Також під час проведення треба враховувати стан клієнта, наявні у нього фізичні, психологічні, соціокультурні особливості. Наприклад, якщо людина має розлади епілептичного спектру чи серцево-судинні захворювання, захворювання опорно-рухового апарату, то є певні обмеження щодо проведення. Якщо певні вправи людина відмовляється виконати у класичному варіанті, підшукується варіант, який наблизить до необхідного результату.