Екологи ЛДУ БЖД проводять наукові дослідження на вугільному териконі
Інтенсивний розвиток гірничодобувної промисловісті та розробка вугільних родовищ призвели до значних змін природних ландшафтів. На території Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну, який охоплює площу близько 10 000 км2, за період його промислової розробки накопичилась значна кількість відвальної породи, адже підземний метод видобутку кам’яного вугілля супроводжується накопиченням значних об’ємів пустих порід, котрі є промисловими відходами та через деякий час складуються у відвали. Кожна тисяча тонн підземного видобутку супроводжується нагромадженням на поверхні 110 – 150 м³ порід, тисяча тонн збагачення вугілля – складуванням 100 – 120 м³ порід.
Слід зауважити, що негативний вплив вуглевидобутку на природне середовище включає такі зміни: збільшення крутизни схилів рельєфу, сприяє техногенному розвитку ерозії і зсувів та деградацію ґрунту в безпосередній близькості до осередків видобутку вугілля, відкачування шахтних вод та відсипання породи у відвали; активізацію негативних фізико-географічних явищ, геологічних змін, що впливають на розвиток шахтарських міст і селищ та ведення сільськогосподарських робіт; несприятливі зміни хімічного складу підземних та поверхневих вод, викликані реакціями різних сполук у процесі вивітрювання, наприклад, розкладання піриту та утворення сульфатів; водну ерозію з породних відвалів.
Важливим напрямком наукових досліджень кафедри екологічної безпеки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності є вивчення екологічних проблем девастованих ландшафтів та їх вплив на стан навколишнього природного середовища Львівсько-Волинського вугільного басейну.
01 вересня 2022 р. було здійснено виїзд на вугільний терикон Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська», який розташований у м. Соснівка Червоноградського району Львівської області. Це підприємство здійснює видобувну діяльність ще з 1979 року до сьогодні.
У наукових дослідженнях взяли участь викладач кафедри екологічної безпеки Ірина Кочмар та ад’юнкт кафедри Ірина Федів. Під час комплексних досліджень були відібрані зразки ґрунтів та відвальної породи із схилу терикону та його підніжжя, а також зразки води для аналізу в лабораторії кафедри екологічної безпеки.
Слід зауважити, що негативний вплив вуглевидобутку на природне середовище включає такі зміни: збільшення крутизни схилів рельєфу, сприяє техногенному розвитку ерозії і зсувів та деградацію ґрунту в безпосередній близькості до осередків видобутку вугілля, відкачування шахтних вод та відсипання породи у відвали; активізацію негативних фізико-географічних явищ, геологічних змін, що впливають на розвиток шахтарських міст і селищ та ведення сільськогосподарських робіт; несприятливі зміни хімічного складу підземних та поверхневих вод, викликані реакціями різних сполук у процесі вивітрювання, наприклад, розкладання піриту та утворення сульфатів; водну ерозію з породних відвалів.
Важливим напрямком наукових досліджень кафедри екологічної безпеки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності є вивчення екологічних проблем девастованих ландшафтів та їх вплив на стан навколишнього природного середовища Львівсько-Волинського вугільного басейну.
01 вересня 2022 р. було здійснено виїзд на вугільний терикон Центральної збагачувальної фабрики «Червоноградська», який розташований у м. Соснівка Червоноградського району Львівської області. Це підприємство здійснює видобувну діяльність ще з 1979 року до сьогодні.
У наукових дослідженнях взяли участь викладач кафедри екологічної безпеки Ірина Кочмар та ад’юнкт кафедри Ірина Федів. Під час комплексних досліджень були відібрані зразки ґрунтів та відвальної породи із схилу терикону та його підніжжя, а також зразки води для аналізу в лабораторії кафедри екологічної безпеки.